Закінчивши телефонну розмову з Гнатом, Аня притулилася до стіни, знемагаючи від тягарів повсякденного життя. Вона бурмотіла собі під ніс про виснажливу одноманітність свого життя, відчуваючи себе пригніченою і недооціненою. Діставши з сумки ключі, вона увійшла до під’їзду і насилу піднялася до себе в квартиру. Гнат був удома, занурений у роботу за комп’ютером, і навіть не помітив приходу Ані. Вона зайшла до його імпровізованого кабінету у вітальні і, не привітавшись, поклала йому на стіл пакет.
Здивований Гнат швидко переключив увагу на нову мишку в упаковці, захоплений її особливостями. Потім Аня пішла на кухню. Перш ніж приступити до приготування, вона зупинилася, щоб доторкнутися до улюбленої фігурки їжачка – подарунок її покійної бабусі. Тієї ночі, поки Гнат грав на комп’ютері, Аня лежала в ліжку, розмірковуючи про зростаючу емоційну дистанцію в їхньому шлюбі, відчуваючи суміш гіркоти і смирення. Протягом наступних кількох місяців невдоволення Ані зростало. Якось увечері, коли вона поверталася додому, зателефонував Гнат і попросив її забрати для нього деякі речі.
Потрапивши під раптовий дощ без парасольки, Аня відчула, що її розчарування досягло піку. Аня повернулася додому промокла і втомлена. Зайшовши на кухню, вона виявила серед сміття свою дорогоцінну фігурку їжачка, розбиту — результат недбалого прибирання Гната. Цей інцидент зміцнив рішення Ані піти. Коли вона збирала свої речі, Гнат нарешті сприйняв серйозність її намірів. Незважаючи на його благання та обіцянки змінитися, Аня була непохитна. Вона спокійно пояснила, що їхній шлюб остаточно зруйнувався не через розбиту статуетку, а через його давню зневагу до неї. Аня вийшла з квартири, залишивши Ігоря розмірковувати про його роль у краху їхнього шлюбу. Справді було ясно, що проблеми лежать глибше, ніж просто розбита статуетка: вони коренилися у глибокій роз’єднаності та відсутності взаємної поваги та підтримки.