Влад збирався зустрітися з Оленою, щоб повечеряти в ресторані – звичайна річ, оскільки Олена не любила готувати. Влад не заперечував: йому подобалося проводити час з коханою жінкою.
Він познайомився з нею у перукарні, де вона працювала, і незабаром став її постійним клієнтом. Вона була чарівна, самотня і вправна у своїй справі.
Їхні стосунки розвивалися гладко. Влад знав, що Олена розлучена, живе у квартирі, що дісталася їй у спадок від тітки, і не має власних дітей. Чоловіку було за сорок, він не був одружений, незважаючи на попередні стосунки, і всерйоз замислювався про майбутнє з Оленою. Того вечора настав час поговорити про спільне життя…
Під час вечері Влад підняв тост і запропонував Олені вийти заміж. Та з ентузіазмом погодилася, давно вже мріючи про пишне весілля. Однак Влад надавав перевагу простій урочистості, через що відразу виникли розбіжності щодо масштабу заходу.
Саме тоді Олена випадково згадала про свій минулий шлюб, який був поспішно укладений через її вагітність. Жінка зізналася, що має сина Славка, 9-ти років, який зараз живе з бабусею.
Влад був приголомшений не тільки наявністю дитини, а й тим, що Олена приховала це від нього, боячись, що він не прийме її як розлучену жінку з дитиною.
Ситуація ще більше загострилася, коли Влад у свою чергу зізнався, що й він має сина, 4 роки, який живе з його матір’ю.
Олена відразу відмовилася від ідеї піклуватися про сина Влада, що призвело до бурхливої суперечки про подвійні стандарти та відповідальність стосовно дітей один одного.
Вечеря закінчилася несподівано. Владу було смішно та сумно одночасно. Його згадка про сина була перевіркою, яку Олена провалила, оголивши їхні несумісні погляди на сім’ю та показавши свої справжні наміри.