Після розлучення моїх батьків батько переїхав до старого будинку своїх батьків, оформленого на моє ім’я, а мама жила з новим чоловіком у квартирі, яка частково теж належала мені, але вони не збиралися її передавати. Я дізналася про розлучення, коли збиралася вступати до коледжу в іншому місті. Мій батько залишився жити в цьому будинку, а мати швидко вийшла заміж.
Зараз, у 27 років, я заміжня і дуже вдячна своєму чоловікові за підтримку, особливо за надану в період потрясінь після розлучення батьків. Ще тоді, приїхавши до матері після закінчення навчання, я насилу знайшла спільну мову з вітчимом. Його часте зловживання алкоголем та вплив на маму робили моє перебування у власному будинку некомфортним. На мій страх, вони обидва залежали від мене у фінансовому плані, незважаючи на те, що їм і так належала половина моєї квартири. Так тривало два роки, поки мати не виселила мене за те, що я нібито недостатньо допомагаю. У розпачі я переїхала до батька, але виявила, що і він страждає на алкоголізм, і не менш вимогливий у фінансовому плані.
Потерпівши кілька місяців, я переїхала до Максима, мого нинішнього чоловіка і тодішнього хлопця. Після смерті батька мені дістався старий будинок. Незважаючи на його занедбаність, я була вдячна за нього і дуже дорожила їм. Проблема в тому, що досі, живучи з Максимом, я продовжую отримувати від мами фінансові вимоги, оскільки у неї накопичилися борги, і з ними чомусь розбиратися повинна я. Я не хочу відмовлятися від квартири задля погашення боргів мами, але не знаю, як краще вчинити.