У день нашого весілля мій наречений попередив мене, що главою сім’ї буде він – і я мушу йому підкорятися. Спочатку я відчула полегшення, вирішивши, що вся відповідальність ляже на нього. Однак незабаром я зрозуміла, що його ідея означала дещо інше. Ренат, який був старший за мене на 4 роки, вже працював і винаймав квартиру, коли ми познайомилися. Я ще навчалася в університеті та жила у родичів у тому ж будинку. Ми швидко закохалися один в одного і обручилися, вирішивши одружитися після закінчення навчання.
Як тільки я отримала диплом, ми зіграли весілля і порівну знімали його квартиру. Я одразу ж почала працювати, розуміючи, що потрібно забезпечити наше майбутнє. Однак Ренат насилу знаходив стабільну роботу і покладався на тимчасові підробітки. На щастя, у спадок від дядька мені дісталися дві квартири та дача. Ми зробили ремонт та переїхали в одну квартиру, другу здавали в оренду, а дачу планували згодом облаштувати на власний смак. Моя кар’єра просувалася успішно, і незабаром я стала начальником відділу. Тим часом, Ренат уже півроку сидів без роботи. Незважаючи на це, він хотів купити новий телевізор, який нам був непотрібен.
Коли я заперечила, він наполягав на своєму, пославшись на роль глави сім’ї. Телевізор він купив на мої гроші… Нещодавно Ренат запропонував продати другу квартиру та дачу, щоб побудувати будинок, віддаючи перевагу приватному житлу, як у селі його дитинства. Спочатку я розглядала цю пропозицію, але потім зрозуміла, що поспішати не варто. Продаж майна необоротний, а поки що у нас вже були хороші житлові умови та дохід від оренди. Я запропонувала йому використати дачу, якщо йому потрібно більше місця. Ренату не сподобався моя відмова, він нагадав мені про мою обіцянку слухатись його. Але тепер у мене не було жодного бажання дотримуватися цього, тим більше що гроші заробляла я. Мені залишилося донести до нього, що, поки я основний годувальник, я й маю приймати головні рішення.