Опівдні Марта була вже в люті, що різко контрастувало з ласкавим прощанням, яким вона обдарувала свого чоловіка Лева того ранку. Не знаючи про те, що на нього чекає п’ятничний вечір у домашній обстановці з улюбленою стравою, приготовленою Мартою, він і не підозрював про бурю, що назріває. Причиною люті Марти став телефонний дзвінок від сусідки по дачі, Олени. Та, здебільшого замкнута і спрагла до спілкування, помітила машину, що в’їхала на дачу Марти.
Дізнавшись у ній машину Лева, вона припустила, що той таємно приїжджає на дачу з іншою жінкою. Цікавлячись, Олена спостерігала за появою молодої жінки у рожевому спортивному костюмі, яка розхвалювала безтурботність цього місця. Олена відразу повідомила про свої спостереження Марті, натякнувши на можливу зраду. Стривожена новиною, Марта не стала гаяти часу і зателефонувала чоловікові під приводом уточнити його місцезнаходження. Той, нічого не підозрюючи, підтвердив, що й досі на роботі. Вирішивши докопатися до істини, Марта поїхала на дачу на таксі. Там вона виявила заховану за кущами машину та затишну обстановку в будинку з розставленими їжею та вином.
Побоюючись найгіршого, вона увірвалася до спальні, де виявила під ковдрою дві постаті. На її подив, це був не чоловік, а її племінник Жора зі своєю дівчиною. З легкістю, і, водночас, збентежена своїми підозрами, Марта прийняла пропозицію Жори відвезти її назад до міста. Увечері, коли Лев повернувся додому, його зустріла тепла вечеря і зовні незворушна дружина. Марта згадала про дзвінок сусідки, перевіряючи його реакцію. Лев у відповідь пояснив, що це він позичив дачу Жорі. Влаштувавшись увечері за переглядом серіалу, Марта міркувала про те, як їй пощастило з надійним чоловіком, протиставляючи його вигаданим негараздам. Це підтверджувало її віру у свій шлюб, незважаючи на тривожні натяки сусідки.