Я завжди намагалася не втручатися в особисте життя мого сина та його дружини Олі, але один випадок змусив мене переглянути свої принципи. Повертаючись додому після покупок, я побачила Олю, яка виходить з незнайомої машини. Поруч з нею стояв молодик, який, прощаючись, ніжно поцілував її в щоку. Оля не помітила мене спершу. Вона поправила волосся, помахала рукою водію та поспішила до під’їзду. Я намагалася заспокоїти себе і не робити поспішних висновків, але ця сцена не виходила в мене з голови. Як тільки вона увійшла до будинку, я вирішила спитати її безпосередньо.
“Оля, привіт. А з ким ти була зараз на вулиці?” — я намагалася звучати якомога нейтральніше. Вона злегка зам’ялася, але незабаром знайшла відповідь: “А, це була моя подруга. Ми просто гуляли, погода така гарна.” “Цікаво,” – я задумалася, не знаючи, чи варто їй вірити. “А чому тоді тебе цілував у щоку якийсь хлопець? Твоя подруга так сильно змінилася?” Обличчя Олі зблідло, і вона зрозуміла, що попалася. “Вибачте, я… Я просто не хотіла вас хвилювати. Це був брат моєї подруги, він підвозив нас.” Мої сумніви тільки посилилися, але я вирішила поговорити з сином перед тим, як робити будь-які висновки або щось робити.
Коли Сергій повернувся додому, я покликала його на кухню. “Сергію, ми повинні поговорити. Я бачила Олю сьогодні з хлопцем, і мені здається, вона не зовсім чесна з тобою.” Мій син виглядав здивованим і трохи стурбованим. “Мамо, ти впевнена? Оля завжди була відверта зі мною з усіх питань.” “Я тобі кажу те, що бачила на власні очі. Я думаю, вам варто поговорити. Важливо зберегти довіру і чесність між вами.” Сергій кивнув головою, вдячно подивився на мене, і ми закінчили розмову. Я залишалася на кухні, сподіваючись, що все вирішиться на краще, і відчуваючи, що мій обов’язок як матері був виконаний…