Після весілля ми з чоловіком переїхали до квартири батька на його пропозицію, щоб накопичити на власне житло. Оскільки у квартирі було три кімнати, ми спокійно жили усі разом. Згодом ми накопичили достатньо коштів для покупки власного двокімнатного житла і дуже дорожили здобутою незалежністю.
Завершивши ремонт і переїхавши, ми стали жити окремо, що дало нам свободу, але не обійшлося і без конфліктів, особливо в питаннях чистоти – педантичність мого батька суперечила нашим уподобанням. Незважаючи на це, ми насолоджувалися своєю самотою. Якось суботнього ранку несподівано приїхала свекруха, яка, дізнавшись про нашу простору квартиру, мала намір перебратися у вільну кімнату.
Ми рішуче відмовилися, запропонували допомогу, але від спільного проживання відмовилися. Незважаючи на наші заперечення, вона наполягала на проживанні. Однак мій чоловік швидко вирішив це питання та забезпечив її відхід. Після цього випадку свекруха до нас більше не приїжджала, лише зрідка дзвонила та цікавилася нашим життям.