З раннього дитинства Алла відчувала глибоку відповідальність за своїх молодших сестер. Вона виступала в ролі другої матері, особливо через різницю у віці: Оля була на 7 років молодша, а Іра – на 10. Після закінчення школи Алла отримувала університетську освіту, вивчаючи економіку та менеджмент, опановуючи дві мови. До 30 років її кар’єра стрімко пішла вгору: вона володіла квартирою і навіть допомагала своїм сестрам придбати власне житло, оскільки вони рано вийшли заміж. Однак Алла залишалася самотньою, глибоко зануреною у свою роботу та у справи родичів.
Вона невпинно допомагала своїм сестрам, навіть коли вони обзавелися власними сім’ями. Сестер пов’язували міцні узи, причому Алла була найнадійнішою з них. У 45 років у Алли з’явився проблиск надії на особисте життя. Однак під час святкування дня народження їхньої матері розгорівся запеклий конфлікт, викликаний рішенням Алли купити машину для зручніших поїздок. Її сестри, обурені, розцінили це як марнотратство, припустивши, що гроші краще було б витратити в освіту їхніх дітей.
Ця конфронтація розкрила їхні очікування постійної фінансової підтримки з боку Алли, внаслідок чого за столом запанувала напружена мовчанка. Алла спокійно, але твердо оголосила про своє рішення припинити будь-яку подальшу фінансову допомогу, приголомшивши цим своїх зухвалих сестер. Прямуючи до виходу, Алла згадала про те, що скасовує запрошення для сім’ї на своє весілля. Це тепер привело її сестер у глибокий жаль через свою поведінку. Алла вийшла заміж, припинила спілкування зі своєю сім’єю, але продовжувала надсилати гроші на утримання своєї тепер уже самотньої матері. Хоча її чоловік радив помиритися з сестрами, Алла терпляче чекала на вибачення, але готова була пробачити. Минуло три роки, а вибачень так і не було. Пройшовши через ці випробування, Алла зрозуміла, що любов між нею та її сестрами, на жаль, згасла, але її серце залишалося відкритим для примирення, чекаючи того дня, коли сестри зроблять перший крок.