Іван глянув на свою дружину Аліну. – Це лише на три роки, максимум. Потім усе повернеться на свої кола, — сказав він, винно дивлячись у підлогу. Аліна закотила очі: – Я думала, що вийшла заміж за переможця. Навіщо мені ці крайнощі? Займи! Мені потрібен відпочинок! Не звертаючи уваги на прохання Івана, Аліна пішла з кімнати, залишивши чоловіка наодинці зі своїми проблемами та думками. Іван міркував про те, як вони дійшли до такого стану в їхніх стосунках. Вони почали зустрічатися, коли його бізнес лише зароджувався. Аліна була життєрадісною і гарною дівчиною, і через деякий час, по наполяганню матері, Іван зробив їй пропозицію.
Однак Аліна начебто змінилася після шлюбу. Вона почала бездумно витрачати гроші, а Іван потурав їй — дарував подарунки та організував поїздки. Несподівано в компанії настали лихоліття, і поки Іван намагався підтримувати пишний спосіб життя дружини, Леонід, його партнер, вирішив піти. Івану треба було викупити частку Леоніда, але грошей не вистачало. Він вирішив продати дорогу машину Аліни для цієї мети, але Аліна відмовилася йти на компроміс, наполягаючи на запланованій відпустці. Мати Івана запропонувала свої заощадження на допомогу, але чоловік відмовився. – Вона стала занадто розпещеною, – зауважила мати, – я в жодному разі не хочу нашкодити вашим стосункам, але вона повинна бути поряд з тобою, а не додавати проблем.
Ситуація загострилася, коли Аліна, незважаючи на попередження Івана, поїхала у відпустку із подругою. Подумавши, він зрозумів, що їхній шлюб був порожнім і сенсу щось продовжувати вже не було. Після повернення Аліни Іван ухвалив рішення про розлучення. Аліна зажадала свою частку майна, і, хоча це здавалося несправедливим, чоловік погодився, бажаючи покінчити з цим раз і назавжди, не витрачаючи себе на безглузді розбірки. Вражений зрадою, Іван задумався про те, чи насправді існують справжні стосунки, не замутнені грошима та фасадами, збудованими суспільством. Іноді достаток може загасати справжні почуття та наміри, втративши своє справжнє призначення.