6 місяців тому в моєму житті стався несподіваний поворот: брат мого чоловіка, якого я ніколи не бачила, з’явився та оселився у нашій квартирі, заявивши про свої права на її половину. Це відкриття було приголомшливим, оскільки я завжди вважала, що квартира належить виключно моєму чоловікові і дісталася йому у спадок від бабусі. За ці роки ми зробили її своїм будинком, вкладаючи гроші у ремонт та створюючи тут спогади.
Присутність нового “власника” порушила наше життя, перетворивши наш будинок на щось схоже на комунальну квартиру. Його поведінка, включаючи споживання наших продуктів та використання наших особистих речей без дозволу, була нестерпною. Він робив мінімальний вклад, оплачуючи частину комунальних послуг зі свого скромного заробітку, але через відсутність його участі у домашніх справах квартира постійно перебуває у стані безладу.
Зіткнувшись з цією неприйнятною ситуацією, я зажадала змін. Я поставила чоловікові ультиматум: у нього є місяць, щоб викупити частку брата, або виселити його, або знайти нове житло для нашої родини. Напруга від життя в таких умовах довела мене до краю, і я переконана, що заради благополуччя нашої сім’ї необхідно щось міняти.