Алла, яка вийшла заміж за Михайла, який пишався своєю неалежністю від багатих батьків, постійно пристосовувалася до економного способу життя. Незважаючи на те, що Михайло наполягав на фінансовій незалежності, його батьки, зокрема мати, іноді допомагали, особливо коли народився онук. Протягом п’ятнадцяти років вони жили в достатку, справляючись з іпотекою і насолоджуючись щорічними відпустками, завдяки непомітній фінансовій підтримці матері Михайла.
Неприємності виникли, коли батько Михайла пішов від матері до молодшої жінки, залишивши їй лише скромну квартиру. Алла була обурена, очікуючи, що Михайло вимагатиме свою частку сімейного багатства. Михайло розповів, що вітчим завжди змушував його почуватися чужинцем, наголошуючи, що його незалежність – це проста необхідність. У міру того, як вони починали підтримувати матір Михайла, невдоволення Алли зростало.
Вона не могла зрозуміти, чому свекруха не боролася за більшу частку в шлюборозлучному процесі, що полегшило б їхній фінансовий тягар. Те, що Михайло прагнув допомагати матері навіть на шкоду сімейному бюджету, лише посилювало невдоволення Алли. Вона боролася з ситуацією, що склалася, бажаючи іншого результату, який забезпечив би безпеку для всіх них.