Я майже 20 років заміжня, і весь цей час пропрацювала вчителем математики. У нас з чоловіком за цей період народилося двоє чудових дітей – спочатку дочка, а потім, через 6 років, син. Наша сім’я була щаслива до минулого року, коли чоловік пішов від мене до молодшої колеги. Він обіцяв матеріально підтримувати наших дітей, тому я не стала офіційно вимагати аліментів, але після одруження з новою дружиною він перестав надавати будь-яку допомогу. Шкільні зарплати були, як відомо, не високими, і тепер я важко зводила кінці з кінцями.
Я навіть просила у директора школи додаткові години викладання, але він відмовився піти назустріч. Репетиторство приносило дуже мало грошей, тож я влаштувалася працювати прибиральницею у перукарню вечорами. Ця робота, а також прибирання в магазині іграшок та взуттєвому салоні значно полегшили наше фінансове становище. Однак такий розклад тривав лише два місяці. Директор школи влаштував мені скандал, заявивши, що моя робота прибиральницею на півставки ганьбить професію вчителя і є поганим прикладом для наших учнів. Мені доведеться обирати між кар’єрою вчителя та роботою прибиральниці.
Тепер я перебуваю на роздоріжжі, не знаючи, що робити. Колишній чоловік не реагує, і я турбуюся про те, чи зможу я утримувати своїх дітей на одну лише зарплату вчителя. Мені неодноразово спадало на думку знайти роботу в іншій школі, але я боюся, що і там можуть існувати ті самі забобони. У цей важкий період я взяла відпустку через хворобу, щоб обміркувати можливі варіанти. Можливо, переїзд за кордон – це найкращий вихід, але одна думка про це мене дуже засмучує. Я запитую себе: як правильно вчинити в такій важкій ситуації, адже я чудово розумію, що однієї зарплати вчителя точно не вистачить на наші потреби.