Якось мій хлопець Микита повів мене знайомити зі своєю матір’ю. Вона пильно розглядала мене протягом усього вечора. Незважаючи на те, що я зустрічалася з її сином півроку, несхвалення було очевидним. Зі свого боку, я не могла не думати про те, скільки грошей та зусиль я вклала в себе за ці місяці – косметичні процедури, одяг та взуття – і все це, схоже, було марно. Сидячи з вимушеною усмішкою, під пронизливим поглядом його матері та фоновим шумом гавкаючого собаки, я раптом усвідомила, що ми несумісні.
Ми з Микитою, у якого з’явилися ознаки облисіння, і я – вже не молода жінка і мати – з боку здавалися гарною парою. Але його мати хотіла ідеальнішу невістку – молодшу і без дітей. Коли напруга досягла межі, я попросила Микиту вийти з кімнати, а потім звернулася до його матері з відвертою пропозицією . Я пояснила, що ми з її сином – останній шанс один для одного. Я попередила її про можливе майбутнє, в якому її син може втратити інтерес до жінок. Відсутність реакції з її боку лише підтвердила про її небажання мислити раціонально.
Залишаючи їх будинок, я відчувала себе спокійною за своє рішення. Деякі матері, які охороняють своїх синів, не бачать того, що справді робить їхніх дітей щасливими. Микита довго не виходив зі мною на зв’язок. Коли він таки відвідав мене, я дала зрозуміти, що без офіційної реєстрації ми не можемо продовжувати стосунки. Він повернувся до матері, а я – до своєї самотності, яка була звичною і для мене, і для моїх дітей. Нещодавно Микита та його мати з’явилися на порозі мого будинку, звинувачуючи мене в тому, що я його зіпсувала. Я не погодилася з такою заявою і зачинила двері, розуміючи, що це більше не моя історія.