У нас із чоловіком є 14-річний син Степан, який нещодавно перейшов до дев’ятого класу і вже вирішив стати кондитером. Це рішення несподівано призвело до серйозної суперечки з його батьком. Оскільки народження Степана було складним, ми спочатку домовилися, що чоловік буде годувальником, а я зосереджуся на домашньому господарстві та вихованні сина.
Моя свекруха також відігравала значну роль у вихованні онука. Мій чоловік рідко займався з сином, віддаючи перевагу власному відпочинку після роботи. Він часто критикував сина за те, що той не відповідає його уявленням про типового хлопчика, який, на його думку, має цікавитись спортом та більше займатися фізичними вправами. Він навіть жартував, що Степан більше схожий на дівчинку, бо не агресивний і спортивний. Моє хобі – пекти торти, яке я згодом перетворила на невеликий бізнес – викликало у Степана інтерес до кулінарії.
Ми стали разом дивитися кулінарні шоу та ділити обов’язки на кухні, де мій син виявив неабиякий талант до прикраси тортів. Коли після дев’ятого класу Степан вирішив вступати до кулінарної школи, я його підтримала, але батько категорично заперечував, наполягаючи на більш традиційної чоловічої професії . Степана це дуже образило. Зараз я намагаюся переконати чоловіка в тому, що наш син має право сам обирати кар’єру і повинен слідувати своїй пристрасті, а не його уявленням про чоловічі та жіночі професії.