Марина довго розмірковувала про своє минуле з Андрієм – її покійним чоловіком, і про їхній ранній шлюб у 20 років. Відразу після весілля вони вирішили жити окремо, з’їхавши від батьків. Як би там не було, Галина Василівна, мати Андрія, була владною жінкою і часто приходила без запрошення, що призводило до напруження у відносинах з Мариною. Через трагічну випадковість Марина стала вдовою, коли їхньому синові Пашці було всього два роки. У ці лихоліття Галина підтримувала її, ніжно піклуючись про онука. Згодом Марина знайшла нову роботу і заради Паші переїхала ближче до свекрухи. Довгі роки Марина була зосереджена лише на сині та роботі, живучи одноманітним життям. Проте все змінилося, коли на своєму новому робочому місці вона зустріла Юрія – неодруженого чоловіка.
Між ними почалися романтичні відносини. Юрій, котрий дуже любив дітей, добре ставився до Паші. Він навіть запропонував їм з’їхатися, і Марина прийняла цю пропозицію, обговоривши її із сином. Марина не повідомила Галину Василівну про переїзд, маючи намір обговорити це пізніше. Однак Паша ненароком повідомив про це бабусі , що призвело до напруженої розмови між Мариною та Галиною. Бабуся висловлювала занепокоєння з приводу самопочуття Паші та впливу на це нових стосунків Марини. Незважаючи на труднощі, життя тривало. Паша підтримував добрі стосунки з бабусею. Напруга знову виникла, коли Галина дізналася про плани Марини вийти заміж за Юрія.
Вона висловила занепокоєння з приводу труднощів, пов’язаних з появою у Паші вітчима, та можливості зміни сімейних стосунків у майбутньому. Роздратована цією розмовою, Марина попередила колишню свекруху, що може обмежити її доступ до онука, якщо та продовжить втручатися в їхнє життя. Нещодавно Юрій запропонував відвідати Галину Василівну, щоб розрядити конфліктну ситуацію, зробивши сюрприз у вигляді сімейної вечері. Найбільше такій перспективі був радий Паша.