Я вирушила до Італії, щоб заробити грошей на ремонт будинку, вірячи в те, що чоловік та дружина мають жити разом для створення міцної родини. Мій чоловік, лікар у нашому місті, був не в захваті від цієї ідеї, але не заперечував, розуміючи фінансову необхідність капітального ремонту нашого будинку. Спочатку я планувала залишитися в Італії на 2-3 роки, але в результаті пробула там всього 11 місяців, працюючи доглядальницею у літнього доброго італійця Антоніо, який ставився до мене як до рідної. Однак дзвінок від друга на батьківщині натякнув на проблеми у моєму шлюбі.
Занепокоєна цим, я довірилася Антоніо, який мудро порадив зненацька повернутися додому на два тижні і навіть запропонував сплатити цей період. Приїхавши додому без попередження, я знайшла у нашому будинку молоду жінку. Мій чоловік сказав, що це далека родичка, яка потребує тимчасового притулку. Наступного дня жінка поїхала, а я вирішила залишитись вдома, повідомивши про своє рішення Антоніо.
Заощаджені мною 10.000 євро не могли повністю покрити ремонт будинку, але після того, як я побачила ситуацію вдома, я вирішила більше ніколи не їхати. Цей досвід зміцнив мою віру в те, що важливо залишатися поряд, щоб забезпечити стабільність мого шлюбу.