Якось Наталя отримала звістку від свого чоловіка Миколи: його сестра Людмила влаштувала все так, що їхня племінниця Віка поживе у них кілька тижнів. Віка, приїхавши до їхнього міста на конкурс, могла б здобути хорошу посаду, якби виграла. Незважаючи на заперечення Наталії з приводу прийому у себе Віки, яку вона вважала чужою людиною, Микола наполягав на тому, щоб прийняти її, нагадавши Наталі про той час, коли у них гостювала її власна мати. Наталя неохоче погодилася, але дала зрозуміти, що не братиме на себе відповідальність за харчування Віки та інші її потреби. Вона також зазначила, що її мати залишиться з ними, коли їй буде потрібно, без заперечень з боку Миколи. У день приїзду Віки Наталія не приготувала жодних страв, явно демонструючи своє невдоволення.
Проте Віка привезла подарунки, зокрема ікру лосося, кардиган для Наталії, сорочку для Миколи та навушники для їхнього сина Михайла. Наталя була задоволена цими подарунками і навіть погодилася повечеряти з Вікою, яка наполягла на тому, що самостійно придбає продукти. Незважаючи на невдоволення Миколи такою організацією – вечеря відбулася. З цього моменту Віка часто замовляла їжу для сім’ї, що полегшувало Наталі обов’язки на кухні. Коли Віка оголосила, що їй запропонували роботу у місті, ставлення Наталії ще більше пом’якшилося. Дівчина висловила свою подяку подружжю, подарувавши їм нову пральну машину та мікрохвильову піч.
Наталя лицемірно похвалила щедрість Віки, коли Микола був явно роздратований поведінкою своєї дружини. Віка врешті-решт переїхала на орендовану квартиру, але Наталя, виявляючи прихильність, запропонувала чоловікові, що вони могли б отримати вигоду з нових зв’язків Віки на роботі, і запросила її частіше відвідувати її. Микола, ставши свідком огидної поведінки дружини, посварився з нею. Але Наталія не звернула на це жодної уваги, вже старанно плануючи майбутні вигоди від успіху Віки.