Лариса, у якої трапився роман з Юрієм – чоловіком її шкільної подруги Зої, одного разу усвідомила, що шкодує про свій вчинок. Юрій, гарний і привабливий чоловік, був одружений з непоказною Зою, з якою у нього було двоє дітей. Лариса, порівнюючи себе із Зоєю, вважала, що вона більше підходить Юрію, тому й завела з ним роман. Врешті-решт Лариса виманила Юрія з його родини, що призвело до того, що він переїхав до неї.
Однак життя з Юрієм виявилося зовсім не таким, як уявляла собі Лариса. Вона швидко втомилася від його лінощів, неохайності та відсутності практичних навичок. Нездатність Юрія вносити істотний внесок у їхнє домашнє господарство та його постійна фінансова підтримка Зої та дітей ще більше засмучували Ларису. Витримавши шість місяців спільного життя, Лариса досягла своєї межі. Розуміючи, що більше не може виносити присутності Юрія, вона відчайдушно шукала вибачення у Зої та благала її забрати Юрія назад.
Зоя, яка була на диво розуміюча, погодилася на прохання Лариси, сказавши, що звикла до поведінки Юрія і що їхні діти сумують за ним. Відчувши полегшення, Лариса планувала обдурити Юрія, щоб полегшити його повернення до Зої. Успішно відправивши його назад, вона витратила місяць на ремонт своєї квартири, яка стала непридатною за час перебування в ній Юрія. Лариса вирішила ніколи більше не зраджувати Зою, відчуваючи себе в боргу перед нею за те, що вона повернула свого колишнього чоловіка.