Оля вийшла заміж за Славка через глибоке кохання, і через 12 років у них народився спільний син. Незважаючи на її глибоку прихильність до чоловіка, останнім часом їхні стосунки стали напруженими. Їхня дитина народилася з ускладненнями зі здоров’ям, які потребували хірургічного втручання та реабілітації. Протягом усього цього періоду Оля повністю присвятила себе синові, тоді як Славко став основним годувальником сім’ї. Однак, коли їхньому синові виповнився рік, і почали виявлятися ознаки покращення стану дитини, Славко зіткнувся з проблемами на роботі, включаючи скорочення зарплати та можливу втрату місця.
У ці лихоліття Оля активізувалася з новою силою, взявши на себе роботу на півставки перекладачем англійської мови, а пізніше і репетитором з математики. Їхні спільні зусилля допомогли їм подолати важкий етап. Зрештою, кар’єра Славка набула позитивного обігу, і він отримав керівну посаду із солідною зарплатою. Їхній син почав відвідувати дитячий садок, а Оля влаштувалася на роботу біля будинку. Однак її заробіток виявився не таким значним, як вона сподівалася. Коли життя стабілізувалося, Славко почав умовляти Олю звільнитися з роботи, наголошуючи на своїй здатності забезпечувати сім’ю та бажання, щоб вона зосередилася на будинку та сині.
Саме тоді Оля довірилася подрузі, висловивши своє розчарування. Вона згадала, як утримувала сім’ю в період безробіття Славка, і була спантеличена його теперішньою наполегливістю у виборі її кар’єрного шляху. Вона турбувалася про майбутню освіту їхнього сина і, хоч була вдячна Славку за його нинішній заробіток, не хотіла сидіти склавши руки. Різні погляди подружжя на працевлаштування Олі призводили до частих суперечок. Зараз вона розривається між бажанням працювати і питанням – чи має рацію її чоловік?