Нещодавно я їхав маршруткою і зіткнувся з дуже неприємною ситуацією. Підвівшись, я помітив бабусю, яка, здавалося, ледве стояла на ногах. З кожною зупинкою ставало все більше людей, і ніхто не мав можливості навіть підвестися з місця. Поки ми їхали, деякі люди поступилися своїми місцями тим, хто стояв поряд з ними. Однак була одна людина, яка, здавалося, не звертала уваги на інших. Він зайняв два місця і задавив дівчину, що сиділа біля вікна. Він сидів у своєму смартфоні, вдаючи, що не бачить дівчину, яку щойно розчавив.
Коли бабуся була змушена стати поруч із цим нахабним пасажиром, він тут же скрикнув і штовхнув її ліктем у живіт. – Іди звідси, бабусю. Ти мені заважаєш! Мені нема чим дихати, – сказав він, не соромлячись і не червоніючи за свої слова. Всі в салоні маршрутки обурилися, а водій маршрутки почав сваритися з хлопцем, намагаючись не відволікатися від водіння. – Я нічого не винен цій старій! Якщо вона хоче десь сісти – повинна попросити інших поступитися місцем, а не мене! І взагалі, якщо їй складно стояти – нехай тоді з дому не виходить! – кричав молодик на весь автобус.
Сварка розпалювалася доти, доки не підійшли двоє міцних молодих людей. Вони пробилися крізь юрбу і взяли хлопця за руки. Його винесли з маршрутки та викинули на зупинці. Ніхто з пасажирів не підтримав і не захистив його і всі були на боці бабусі. Я весь час стояв наприкінці автобуса, а бабуся навіть слова не сказала тому хлопцю. Було ясно, що вона не заслуговувала на таку грубу поведінку. На мій погляд, людина отримала за заслуги за свої необдумані дії.