Директорка, Тетяна Вікторівна, помітила старанність Миколи на роботі та запропонувала йому додаткову роботу – посаду її водія. У них виник несподіваний зв’язок, коли вона познайомила його зі своїми домашніми тваринами і розповіла про своє самотнє життя. Одночасно Микола відчував труднощі вдома. Він любив свою дружину Людмилу та їхнього сина Петра, але владна теща робила умови життя нестерпними.
Вона домінувала в їхньому житті, що змусило Миколу задуматися про розлучення та повернення до тітки, яка виховувала його після ранньої смерті матері. Проте після доленосної нічної розмови Микола та Людмила вирішили відстоювати свою незалежність, вирішивши створити простір лише для своєї маленької родини. Тетяна Вікторівна підтримала Миколу, запропонувавши йому викупити її автомобіль у рострочку і працювати на замовлення, тим самим збільшуючи свій заробіток.
Здобувши стабільність, Микола впевнено йшов у краще майбутнє. Зрештою подружжя купило власну квартиру, позбавившись токсичного впливу тещі. Завдяки наставництву Тетяни Вікторівни та власної цілеспрямованості Микола досяг не лише професійного успіху, а й особистого сімейного щастя, чого так довго хотів.