Тетяна розповідала про своє суворе виховання і про те, як вона слідувала порадам своєї свекрухи Ольги Денисівни про виховання дітей у дисципліні. І вона, і її чоловік Андрій, виховані у суворій обстановці, вірили у працьовитість та старанність і передали ці цінності своїм дітям – Артему та Насті. Життя змінилося, коли подружжя набуло фінансової стабільності, але старі звички залишилися. Якось мати попросила Андрія виконувати важку роботу по господарству, хоча він вважав це безглуздим. Не бажаючи засмучувати стару матір, Андрій погодився, навіть коли все пішло не так у ході роботи.
Такі самі стосунки Тетяна помітила і між її власними дітьми. Артем та Настя були слухняними, але між ними та батьками відчувалась якась дистанція. Діти не хотіли розповідати про свої проблеми, побоюючись засудження батьків. Через роки, коли і Артем, і Настя створили власні сім’ї, одного вечора Тетяна підслухала, як Настя, перебуваючи з чоловіком у гостях у батьків, говорила йому, щоб він не ділився їхніми проблемами з батьками. Розуміючи, що діти не можуть їм довіритись, Тетяна запропонувала Андрію змінити підхід.
Вона запропонувала влаштувати невимушені шашлики, щоб зблизитися без будь-якої роботи, поговорити про всяке і залишити напругу в минулому. Цей жест змінив стосунки у родині. Діти стали частіше приходити в гості, відверто ділитися один з одним усім-усім та насолоджуватися невимушеними моментами спілкування з батьками. Тетяна зрозуміла, що дисципліна має місце, але теплота та довіра є найважливішими складовими сімейних відносин.