Галя та Таня товаришували з дитячого садка з того моменту, коли 5-річна Галя побачила, як до їхньої групи привели худу дівчинку з тонкими кісками – Таню. Вчителям завжди було шкода Таню, і всі в їдальні намагалися давати їй більші порції, оскільки вона часто була слабкою. Галя, яка була сильною та стійкою, дбала про Таню. Вони жили неподалік один від одного і часто ходили один до одного в гості. Сім’я Тані не була заможною, і вони часто переїжджали в межах свого села. Коли молодшому з семи дітей виповнилося 18 років, поведінка батьків стала непередбачуваною. Таня, яка працювала після школи, не хотіла повертатися додому через спосіб життя батька та матері.
До того ж вона познайомилася зі Славою – єдиним сином своєї матері, вийшла за нього заміж і переїхала в простору трикімнатну квартиру разом з ним і свекрухою. Спочатку все було добре, але згодом Слава став приходити додому пізно та щасливий, кажучи, що він “просто був із друзями”. Мати Слави зрештою зізналася невістці, що її син завжди був вкрай лінивим, що засмутило Таню. Вона поділилася своїми побоюваннями зі свекрухою, а та порадила їй зберігати спокій та допомагати чоловікові. Але поведінка Слави погіршувалась, і коли Таня народила, ніхто не зустрів її у лікарні.
Вона покликала на допомогу Галю , яка привела її до своєї матері. Галя навіть організувала зустріч Тані зі своїм чоловіком. Слава не змінився, а подавати на розлучення та заяву на аліменти було безглуздо, бо він не працював. 15 років по тому, Тані, яка тепер знову вийшла заміж, зателефонувала її колишня свекруха, яка доживає останні дні життя. Таня відвідала її разом із дочкою, отримала вибачення та заповіт на квартиру, яку вони продала та пожертвувала більшу частину грошей дитячій лікарні. Того ж вечора Таня з донькою відвідала Галю. Вони разом відсвяткували день її народження та 37-річчя міцної та нерозривної дружби.