Наталя підвела голову, коли у дверях з’явився її колишній чоловік, Сашко. – Може, ми почнемо все спочатку? – запропонував він. – Що ти маєш на увазі? – спитала вона байдуже і втомлено. Він згадав їхні шкільні роки, як він заступався за неї, як зрозумів, що не може без неї, коли вона захворіла у дев’ятому класі. Вона згадала, як він кохав її і вплутався в бійку за неї, хоч це й призвело до втручання поліції.
Коли Саша згадав про те, що повернувся, щоб доглядати за нею, поки вона хворіла, тон Наталії змінився. – Ти повернувся, щоб допомогти мені, а не тому, що любиш мене? – спитала вона з подивом. – Кохання – складна штука, – відповів Сашко, – для мене важливо, щоб з тобою все було гаразд, насамперед. Збентежена та скривджена, Наталя попросила його піти. Перед виходом Сашко дістав пачку грошей, наполягаючи, щоб Наталя взяла їх. – Твій лікар сказав мені, що в тебе знову проблеми …
Я допоможу тобі видужати, навіть якщо хочеш, щоб я пішов … піду, як тільки ти одужаєш. Підморгнувши, він пішов, залишивши Наталю здивованою. Через 15 хвилин Сашко повернувся з величезним пакетом із корисною їжею та попросив колишню дружину вибрати фільм.