Світлана часто виходить на “нічні чергування”, що її мама не схвалює зовсім, турбуючись за майбутнє дочки і за те, який приклад вона подає своїй семирічній дочці Соні. Світлана, якій за 30, насправді, зустрічається з одруженим чоловіком, який однозначно не збирається йти від дружини. Її мати впадає у відчай, турбуючись про “тікаючий годинник” і самотнє майбутнє своєї доньки. Вона сама не змогла розсудитись після того, як пішов батько Світлани, і не хоче, щоб Світлана повторила її помилку. Світлана розлучилася зі своїм недолугим, чоловіком-кар’єристом під час декретної відпустки і виховувала Соню в основному одна.
Мама вважає Миколу, старого друга, який любить Світлану вже багато років, ідеальним чоловіком для доньки. Він був би стабільним, люблячим партнером і добрим батьком для Соні. Але Світлану відштовхує його відданість, вона не може винести навіть його дотиків. Втім, чоловіка вона покинула теж тому, що той був надто добрим для неї. Застукана нещодавно на парковці біля супермаркету цікавою сусідкою під час одного зі своїх “чергувань”, Світлана не могла більше приховувати правду від матері. На тому ґрунті виникла гостра сварка. Обидві жінки мали свої страхи та розчарування, які вони відображали у своїх відносинах одна з одною.
Світлана стверджує, що краще бути з коханою людиною, навіть якщо вона не вільна, ніж погоджуватися на відносини, від яких у неї мурашки від огиди. Так вони і продовжують жити кожна своїм життям, пов’язані любов’ю, але розділені своїми виборами. Мама Світлани читає Соні казки про вічне кохання і молиться за щасливе майбутнє для них обох, а Світлана продовжує залишатися у своїх складних стосунках. Кожна з них потрапила в пастку своєї самотності та травм.