Бабуся Таня зраділа, коли до неї в село приїхав дорослий онук, Іван. Побачивши його, вона відразу ж попросила допомогти їй зі збиранням картоплі, бо в неї боліла спина. Наступного ранку Іван прокинувся рано, щоб попрацювати, а Таня приготувала йому інструменти. На вулиці Таня помітила свою фігуристу сусідку, п’ятдесятирічну Антоніну, яка прополювала город у купальнику.
Таня, приголомшена побаченим, порадила їй одягтися як слід, побоюючись, що її в такому вигляді побачить Іван. Антоніна засміялася, не соромлячись свого зовнішнього вигляду. Від досади у Тані захворіла спина, і вона попередила Івана про нахабну поведінку Антоніни перед тим, як він приступив до роботи. Коли Іван повернувся в обід, він був веселим і задоволеним. Таня з підозрою запитала, чи не розмовляв він із сусідкою. На її подив Іван назвав сусідку «чудовою дівчиною» і навіть розповів про свої плани ввечері піти з нею на прогулянку.
Таня обурилася, вирішивши, що Антоніна надто стара для її онука. Тоді Іван пояснив, що розмовляв із дев’ятнадцятирічною дочкою Антоніни, Людмилою. Таня визирнула у вікно, побачила Людмилу і завмерла. Вона зрозуміла, що Антоніна хитромудро відправила дочку до саду. Таня засміялася, радіючи, що Іван зустрів гарну дівчину в її селі, і запросила Людочку до себе на вечерю після прогулянки.