Олексію наснилося рідне село, де пройшло його дитинство. Він бачив себе маленьким хлопчиком, що тримає у руках гілку і біжить по сільській вулиці, а за ним слідував білий гусак. Сон привів його до матері, яка з розкритими обіймами зустрічає його біля воріт свого будинку, відганяючи наполегливого гусака. Отямившись від сну, Олексію знадобився деякий час, щоб згадати свій нинішній статус власника процвітаючої будівельної компанії. Він зрозумів, що вже давно не повертався до свого рідного міста, був надто зайнятий роботою, щоб витрачати навіть кілька днів на таку справу. Однак сон викликав сильне бажання відвідати свою матір. Цей намір постійно відкладався через наплив нових проектів, хоча він займався ними не через жадібність, а через своє прагнення підтримувати репутацію своєї компанії. Мати часто дзвонила йому, але, оскільки він не відповідав, кількість її дзвінків останнім часом скоротилася: залишилися лише привітання з днем народження та Новим роком. Коли він сидів на дивані, в його голові спалахнув яскравий образ його матері та їхнього старого будинку, викликавши глибоке почуття провини. Він вирішив, що його компанією тимчасово керуватиме його старий друг Сергій. Олексій поділився у розмові з ним по телефону своєю мрією, а Сергій наполяг на зустрічі.
Він розпочав діалог із, здавалося б, недбалого питання про останній візит Олексія до села. Потім Сергій поділився сумною новиною про Маринку, колишню любов Олексія, яка півтора роки тому повернулася до села, послабшавши, і пішла з життя, залишивши після себе сина. Олексій був приголомшений, коли Сергій повідомив, що син Маринки, Василь – його дитина. Маринка розповіла правду бабусі, яка поділилася нею з матір’ю Олексія. Новина сильно вдарила по Олексію, який ще не оговтався від реальності, коли Сергій закликав його взяти на себе відповідальність за свого сина. Наступного дня, коли Олексій їхав до рідного дому, він розмірковував про втрачене кохання.
Мати, зустрівши його біля воріт, підтвердила новину Сергія. Василь, напрочуд схожий на нього, дізнався батька по фотографії. У результаті хлопчик погодився виїхати з Олексієм, який прагнув забезпечити майбутнє свого сина. Невдовзі Олексій юридично встановив батьківство. Його мати, баба Валя, продовжувала жити у селі, доки він та Василь обмірковували свої подальші дії. Пріоритетом Олексія стало благополуччя сина, разом вони визначили свій майбутній курс. Його син був тепер із ним – що мало найважливіше значення для його життя.