Якось увечері після роботи, коли вже настала темрява, я чекала на зупинці трамвая, коли помітила машину чоловіка Оксани. З Оксаною ми товаришуємо вже багато років. Побачивши Олега, її чоловіка, я подумала, що він зможе підвезти мене додому, бо ми мешкали в одному житловому комплексі. Але не встигла я підійти до нього, як з його машини вийшла вродлива жінка з букетом троянд.
Променева усмішка Олега натякала на реальність, яка стала на свої місця без слів. Я вирішила не вступати з ним у суперечку і пішла додому, відчуваючи себе пригніченою. Коли я розповіла про це чоловікові Миколі, він попередив мене, щоб я не втручалась у чужі справи. І хоча я погодилася з його словами, мені було ніяково від такого відкриття в житті моєї подруги. Зрештою, Оксана сама розповіла мені про зміни у поведінці чоловіка, пояснивши їх, проте, завантаженістю на роботі. Вона відчувала себе винною і збиралася знайти більш високооплачувану роботу, щоб полегшити їхній фінансовий тягар.
Я не могла більше мовчати – і зрештою поділилася побаченим з Оксаною. Через тиждень я дізналася, що Оксана та Олег розлучаються. Спроби зв’язатися з нею натрапили на мовчання, і я вирішила відвідати її. Оксана звинуватила мене у їхньому розлученні. Вона вважала, що її незнання врятувало б її шлюб, оскільки зацікавленість Олега з часом зникла б. Після цієї розмови наша дружба припинилася. Оксана навіть перестала зі мною вітатись. Єдине, про що я шкодую, що не послухався поради Миколи про те, що не треба лізти в чужі справи. Тепер вони вважають мене причиною зруйнованих стосунків.