Олеся, молода жінка, прогулювалася в парку, штовхаючи коляску зі сплячим сином. Почуття спокою різко охопило її, коли вона спостерігала за безтурботною сценою: безневинна посмішка її дитини та сонце, що яскраво світить з неба, які символізували надію. У цей момент вона відчула глибоке усвідомлення того, що справді важливо у житті – її власний маленький скарб, її син. Минуле Олесі було багате на події. Почалося все у школі, де вона зустріла Юру, однокласника, який був затятим спортсменом і завжди прагнув бути переможцем у всьому. Олеся, найрозумніша дівчинка у класі, постійно відбивалася від наполегливих залицянь Юри. Він приносив їй квіти, купував шоколадки, засипав компліментами, а вона чемно ігнорувала. Юрко, не втрачаючи надії, посперечався з друзями, що завоює серце Олесі. Перед випускним вечором у їхніх стосунках стався переломний момент. Юра зізнався у своїх глибоких почуттях до Олесі, що дуже зворушило її, і в результаті вони пішли на випускний разом, пліч-о-пліч. Олеся продовжила навчання в університеті у сусідньому місті, а Юра залишився у рідному місті через низьку успішність. Вони підтримували стосунки на відстані, Олеся поверталася додому кожних вихідних, щоб побачитися з Юрою.
Життя Олесі протікало нормально, поки вона не виявила свою вагітність на третьому курсі університету. Вона не сумнівалася, що залишить дитину, але Юра висловив своє хвилювання з приводу створення сім’ї. Хоча батьки Олесі не поділяли їхнього ентузіазму, вони з повагою поставилися до її рішення. Підготовка до весілля йшла навперейми: всі рішення приймала мама Юри, Оксана. Олеся почувалася відстороненою, і єдиною її участю був вибір весільної сукні. У день весілля на церемонії були присутні ледь знайомі Олесі люди, а її майбутній чоловік Юра був надто п’яний, щоб дійти до ліжка без сторонньої допомоги.
Після весілля Олеся почала жити із родиною Юри та продавати товари на місцевому ринку, що було далеко від її колишнього університетського життя. Її свекруха постійно критикувала і принижувала її, посилюючи її страждання. Останньою краплею стало те, що свекруха назвала новонародженого сина Миколою та планувала виховувати його так само, як вона виховувала Юру. Розлючена, Олеся вирішила розлучитися з Юрою та разом із сином Сергійком переїхала до батьків. Пекуче відвудування свекрухи будинку батьків зміцнило Олесю в її рішенні порвати ці стосунки. Озираючись назад, тепер вона розуміє, що її життя могло б скластися по-іншому. Однак її пріоритетом був син – її скарб – і вона вирішила захистити його, незважаючи ні на що.