З кухні долинав незвичайний звук води, що ллється, і дзвін посуди. Унікальне явище у їхній родині: Сашко мив посуд. У світлі недавнього розладу це видовище було приголомшливим і водночас дивним. Лише тиждень тому подружжя посварилося, після чого Аня вирішила стримати свою гнівну обіцянку. Це було не легко… З дня їхнього весілля Аня взяла на себе більшу частину домашніх турбот. Тоді вона не працювала і з ентузіазмом взялася за господарство, підтримуючи у бездоганному стані дзеркала та скло, прибираючи білизну та рушники та піклуючись про те, щоб щодня на її чоловіка чекало свято.
Коли Аня почала працювати, вона, як і раніше, приходила додому за кілька годин до Сашка, присвячуючи цей час наведенню чистоти та затишку в будинку. Мама завжди радила не займатися прибиранням за відсутності чоловіка, попереджаючи, що такі зусилля залишаться непоміченими та неоціненими. Аня відмахувалася від цієї мудрості, поки не почала відчувати невдоволення Саші. Коли він натякнув, що в неї багато часу дивитися телевізор, поки він працює, Аня була зачеплена. Незважаючи на те, що вона намагалася жартувати і уникати сварок, його чергове уїдливе зауваження про те, що вона цілими днями дивиться серіали, стало останньою краплею.
Намагаючись пояснити йому, що догляд за будинком – це теж робота, Аня зіткнулася із зневажливим ставленням Сашка. У відповідь вона пообіцяла, що й пальцем не ворухне в прибиранні. Сашко здавався байдужим, зосередившись на новинах в Інтернеті. Але йшли дні, і затишна квартира почала відображати відсутність дотиків Ані. Дискомфорт Сашка був відчутним, але він не здавався. І ось одного вечора Сашко несподівано взяв на себе обов’язок мити посуд. Аня тим часом почала збирати розкидані речі по квартирі, а Сашко звернув увагу на пилосос. Без зайвих слів вони навели лад у будинку: тишу порушував лише загальний сміх у вузькому коридорі, сигналізуючи про відновлення миру.