Якийсь час тому ми з чоловіком зіткнулися із серйозними фінансовими труднощами, які залишили нас без грошей і змусили економити практично на всьому. Якось у суботу ми опинилися без продуктів. Я підійшла до чоловіка, щоб попросити трохи грошей, але він безпристрасно сказав мені, що в нього немає. Я була не просто засмучена. Ми вже кілька місяців зазнавали труднощів, і замість того, щоб шукати роботу, мій чоловік звинувачував мою матір у тому, що вона не надає нам достатньої допомоги. На початку літа мій чоловік втратив роботу, коли його компанія закрилася. Він був пригнічений і вирішив взяти тижневу відпустку, перш ніж шукати нову роботу.
Однак протягом наступних трьох тижнів він не знайшов роботи, не дбав про нашу дитину і не займався домашніми справами. Він просто лежав та відпочивав. Розуміючи, що він не прагне заробити грошей, я наполегливо попросила зробити це. Він стверджував, що шукав, але з різних причин так і не знайшов відповідної вакансії. Я запропонувала йому тимчасово влаштуватися на якусь оплачувану роботу, щоб полегшити наше становище, але його гордість не дозволяла. Чоловік запропонував мені попросити грошей у матері, що я визнала несправедливим. Моя мати вже забезпечила нас квартирою та допомогла з ремонтом. А от свекруха ніколи не пропонувала жодної допомоги, хоч знала, що її син безробітний.
Натомість вона захищала його і вважала, що моя мати повинна й надалі підтримувати нас. Моя свекруха була не проти витратити гроші моєї матері, запропонувавши їй надсилати нам 300 євро щомісяця з її доходу в 1 000 євро. Я відмовилася просити маму про додаткову допомогу. Вона вже достатньо зробила для нас і заслуговувала на те, щоб зосередитися на собі і своїх мріях. Я вважала, що забезпечувати нашу сім’ю має мій чоловік, а моя мати відтепер не повинна бути обтяжена цією роллю.