У нас із чоловіком була фінансова суперечка з нашим сином, і ми обидва знали, що це була наша провина. Мій чоловік десять років тому поїхав на роботу за кордон, щоб забезпечити майбутнє нашої родини. Мені було важко, але я терпіла, бо він завжди підтримував нашу родину у фінансовому плані. З роками я почала боятися за нашу сім’ю, бо Михайло дедалі рідше дзвонив і все менше цікавився нашим життям.
Я боялася, що він одружиться з іншою, і я втрачу його назавжди. Я благала його повернутися і припинити заробляти, але він був упертим і не хотів слухати. Ми використали ці гроші, щоб дати синові кращу освіту, зіграти йому весілля та купити нову квартиру. Ми також оплатили ремонт та купівлю машини. Наші син і невістка відчували себе комфортно, і їм, можна сказати, не потрібно було багато працювати. Я почала турбуватися і закликала сина подбати про себе, але він ігнорував мої поради.
Нарешті, мій чоловік повернувся і вирішив використовувати гроші, що залишилися, для ремонту нашого старого дерев’яного будинку, але наші син і невістка хотіли більше грошей для себе. Мій чоловік відмовився і сказав нашому синові, щоб він сам заробляв. Син був злий і скаржився на своє важке життя, але мій чоловік стояв на своєму. Так, ми виростили егоїстичного сина, який не розумів цінності важкої роботи. Минуло вже два місяці, а від сина та невістки немає жодних звісток. Ми сподіваємося, що вони зрозуміють, що гроші не падають із неба і що ми не можемо забезпечити їх до кінця свого життя.