Із чоловіком ми разом уже 15 років, виростили двох доньок. Мій чоловік – добра і порядна людина, не жадібна. Він добре заробляє, і тому запропонував мені сидіти вдома, щоб дбати про будинок та дітей. Нам пощастило, що ми маємо власне житло без будь-яких кредитів, які потрібно виплачувати все життя. Квартира була весільним подарунком дядька моєму чоловікові. Весь заробіток ми витрачаємо на себе та дітей, нещодавно навіть купили нову машину.
Ми ніколи не стикалися з фінансовими труднощами, а наші свекри завжди підтримують нас та дарують дорогі подарунки. Однак у моєї матері ситуація зовсім інша. Вона вдова та працює за дуже маленьку зарплату. Я допомагаю їй, як можу: оплачуючи квартиру, продукти та одяг. Нещодавно я помітила, що поведінка моєї матері змінилася. Вона виглядала засмученою і, зрештою, розповіла мені, що взяла кредити в банках і не може їх виплатити. Загальна сума складала приблизно 40 тисяч. Я здивувалась і запитала, на що вона витратила ці гроші. Адже я вже все для неї купувала і навіть зробила ремонт у її квартирі.
Виявилося, що мама витратила гроші на дрібні та непотрібні речі. Я попросила чоловіка допомогти, але він відмовився, сказавши, що не хоче оплачувати мамині хотілки. Він запропонував, щоб мати поїхала до Італії на заробітки. Я знала, що мій чоловік має рацію, але не могла повірити, що він відмовляється допомогти моїй матері в цій конкретній ситуації. Хоча я повністю на боці свого чоловіка, мені все одно шкода мою матір. Вона ніколи не вміла поводитися з грошима, і тепер їй доводиться стикатися з наслідками цього.