По сусідству з нами жила подружжя, яким було по 33 роки. Ганна та Микола довгий час не могли народити дитину, поки Аня нарешті не завагітніла і не подарувала світові прекрасного хлопчика. Батьки з обох боків були у нестямі від щастя, тим більше, що вони думали, що у них ніколи не буде онуків.
Ганна мала чудові стосунки з власними батьками, і вона часто запрошувала їх у гості, але до свекрухи вона ставилася насторожено. Більше того, вона ніколи не залишала свою дитину з нею наодинці і не дозволяла їй брати її на руки. Коли дитині виповнився рік, сім’я вирішила влаштувати грандіозне свято. Ганна та Микола запросили всіх своїх родичів та друзів, у тому числі й нас. На столах було багато їжі.
Батьки Миколи подарували онуку величезну машину на пульті керування та трохи грошей. Однак, коли свекруха спробувала взяти дитину на руки, Ганна почала захищатися і вигукнула: -Ні, я не дозволю, у вас погана енергетика! Свекруха була приголомшена і тихо пішла з вечірки, а батько Миколи швидко пішов за нею. Бабуся стільки років з нетерпінням чекала появи онука і була глибоко вражена заявою Ганни. Сидячи за столом, я не могла не думати про біль, який, мабуть, відчувала свекруха.