Часто літаючи чартерними рейсами, я стала свідком поширеного явища – матерів, які подорожують зі своїми дітьми, які плачуть упродовж усього польоту. Хоча я нічого не маю проти немовлят, але не можу не запитувати: навіщо батьки беруть своїх маленьких дітей у відпустку? Діти надто малі, щоб відчути радості пляжу та моря, та й плач їх виправданий через гучний шум та тиск повітря в літаку.
Я дивуюся, чому матері наражають своїх дітей на такий дискомфорт. Мені здається, що ці мами просто поводяться егоїстично . Вони не тільки спричиняють стрес своїм дітям, а й іншим пасажирам на борту, які змушені терпіти все це. Батькам можна подумати про те, щоб залишити своїх дітей з надійними родичами чи друзями, якщо ті ще не можуть упоратися зі стресом, пов’язаним із перельотом. Подорож не повинна бути приводом для того, щоб нехтувати благополуччям своїх дітей.
Батьки мають планувати свою відпустку з урахуванням віку та розвитку дитини. Якщо малюки не можуть впоратися зі стресом, пов’язаним із перельотом, то, можливо, краще почекати, поки дитина підросте і зможе зрозуміти та оцінити цей досвід? У мене самої немає дітей. І можливо, я не до кінця розумію ситуацію, але я вважаю, що мати зобов’язана приділяти першорядну увагу комфорту та благополуччю своєї дитини, і як наслідок – комфорту інших людей.