Рано-вранці Марія Іванівна в’язала, коли їй зателефонували. Співрозмовник повідомив, що її онук потрапив в аварію та є винуватцем ДТП. Той, хто телефонував, зажадав заплатити йому 200 тисяч, щоб пом’якшити покарання. У Марії Іванівни вдома не було стільки грошей, і той, хто дзвонив, сказав, щоб вона тримала язика за зубами і чекала, поки за нею дехто заїде.
Приїхали сріблясті “Жигулі”, і Марія Іванівна сіла у машину. Її повезли до банку, але вона попросила спершу з’їздити на дачу по зошит, де записані всі пін-коди. На дачі вона взяла два мішки картоплі та сітку цибулі, сказавши водієві, щоб він відвіз її додому та до супермаркету за молоком. Коли вони під’їхали до її будинку, Марія Іванівна попросила водія допомогти їй донести сумки до квартири на п’ятому поверсі.
Коли він повернувся до машини, на нього чекала поліція, яка його моментально повалила на землю і затримала. Марія Іванівна розповіла злочинцю, що вона не має онуків. Виявилося, що вона була майором поліції у відставці і з самого початку знала, що це була афера. Водій був тією ж людиною, яка дзвонила їй вранці. Але в результаті він не тільки сів за злочин, а й допоміг літній жінці з деякими побутовими питаннями.