У Насті було важке життя, незважаючи на те, що вона була гарною, освіченою і здатною у своїй професії. Вона завжди була на ногах, тож обрала туфлі на маленькому підборі. Настя працювала у коледжі, роздавала продуктові набори, організовувала різноманітні заходи. Всі її любили, крім директора, який завжди давав їй більше роботи, ніж вона могла здолати.
Їй також доводилося паралельно піклуватися про двох своїх синів, оскільки їхній батько не брав участі в їхньому житті, а свекруха завжди чіплялася до неї. Якось тітка Насті покликала її працювати на Кіпр, але вона не змогла поїхати, бо молодший син відмовився залишатися з бабусею у селі. Настя не могла взяти його з собою, оскільки батько не давав дозволу на виїзд, і вона боя лася, що свекруха та kолишній чоловік заявлять про неї у nоліцію.
У результаті свекруха запропонувала подбати про дитину, але за 5 тисяч на місяць, що Настя вважала за нелогічну умову. Хоча вона могла зрозуміти ситуацію бабусі, але не брала того факту, що родинні обов’язки kолишньої свекрухи як бабусі почали оцінюватися грошима. Тому від’їзд довелося поки що відкласти.