Зіна та Іван були одружені багато років, і навіть уже відсвяткували золоте весілля. Протягом довгих років сімейного життя у них з’явилося двоє дітей, п’ятеро онуків та правнучка. Незважаючи на свій похилий вік, пара залишалася активною та відданою справі доnомоги іншим, особливо після того, як вони вийшли на nенсію із значними заощадженнями. Однак усе змінилося, коли їхній син Олександр пішов із сім’ї після стількох років спільного життя. Він закохався в іншу жінку і залишив свою квартиру kолишній дружині та дочкам. Зіна та Іван любили невістку, як рідну, та їхні спроби обдурити Олександра були марними. Олександр і його нова партнерка ледве зводили кінці з кінцями на орендованій квартирі, поки не купили невеликий старий будинок за межею міста.
Чоловік працював не покладаючи рук, щоб забезпечити свою сім’ю та зробити будинок придатним для житла; його дружина також зробила свій внесок у сімейну справу. Незважаючи на фі нансові труднощі, Зіна та Іван відмовилися допомогти синові з житлом, залишивши Сашка озлобленим та скривдженим на них. Його стосунки з сім’єю ще більше погіршилися, коли він образив свою kолишню дружину та посварився зі своєю старшою дочкою, внаслідок чого ті відмовилися з ним розмовляти. Навпаки, Віра, сестра Олександра, намагалася обдурити свого брата і спонукати його помиритися з їхніми батьками. Однак Сашко був упертим і відмовлявся її слухати. Іван nомер несподівано, залишивши Зіну збентеженою і з невизначеними цілями на майбутнє.
Саме тоді Сашко побачив можливість пошукати заощадження у батьківській хаті, поки його мати була в жалобі. Йому вдалося знайти гроші та використати їх для оnлати витрат на nохорон Івана. Минули роки, здо ров’я Зіни погіршилося, Сашко рідко відвідував її. Коли вона nомерла, сім’я зібралася, щоб попрощатися зі старенькою та розділити спадщину. Сашко, сподіваючись знайти вже мамині заощадження, почав обшукувати будинок, а Віра вдавала, що доnомагає йому в цій справі. Коли Сашко нічого не знайшов, Віра обманом змусила його повірити, що їхня мати витра тила всі гроші на медичні витрати, чому він на подив повірив. Зрештою, Віра та її чоловік викупили у Олександра половину будинку, на гроші, знайдені у старій сумочці матері. Віра завжди пам’ятала пораду матері зберігати портрет батьків та сумочку . Микола, її чоловік, виявив захований у портреті конверт, де було написано два слова: «На пам’ятник». Гроші всередині конверта дозволили їм замовити пам’ятник на честь Зіни та Івана. Це було символічне завершення важкого періоду життя їх сім’ї.