Віктор прокинувся на світанку з жа хливим почуттям. Вчора він добре провів час, але прокинувся у готельному номері з якоюсь дівчиною, яку не міг згадати. Він побачив її і відразу зібрався йти. Він навіть не знав, чи було між ними щось… Був вже майже ранок, і, повернувшись додому, він одразу ліг спати на диван, щоб не турбувати дружину. Прокинувшись, він помітив, що навколо було напрочуд тихо, такої тиші він не чув уже давно. Це були вихідні, і всі, мабуть, спали. Віктор повернувся спиною до стіни, але спрага переконала його підвестися і піти на кухню. У будинку нікого не було, тільки валіза самотньо стояла в коридорі , і це була його валіза – чорна і велика.
“У моєї дружини вона трохи менша і фіолетова”, – подумав він про себе – “але що вона тут робить?” Він не міг згадати, що в ньому було, але наклейки з Єгипту нагадали йому про сварку з дружиною. Йому подобалися піраміди та зображення всяких фараонів, а їй це все здавалося безглуздим витрачанням грошей. Думки Віктора перервала дружина, що увійшла, з пакетами, явно з магазину. – Поясни мені, що це таке? – він вирішив не чекати, поки дружина почне сама, – я прийшов пізно, сидів з друзями, з ким не буває. Буває навіть гірше. Але дружина показала йому фотографії, де він із якоюсь дівчиною в ліжку. Він не пам’ятав дівчину, але знав, що з нею нічого не робив.
– Я не знаю її. Я не знаю, як це сталося. Але нічого не було. Мабуть, я просто спав. Дружина не повірила йому і вирішила вигнати чоловіка з дому. Щоби не травмувати дітей, напередодні вона відправила їх пожити до бабусі. Віктор не знав, що робити, він дуже любив свою дружину та дочок і не хотів їх втрачати. Коли Віктор залишився один у коридорі, він сів на підлогу перед їхніми дверима і почав чекати, коли його дружина пошkодує і вирішить з ним поговорити. Спогади потихеньку поверталися до нього, і він згадав, як друзі напоїли його і відвезли до готелю, де на них чекали якісь незнайомі дівчата. Втім, із цими «друзями» Віктор вирішив більше не спілкуватися. Чоловік зрозумів, що зробив помилку, і не хотів втрачати родину. Зрештою, дружина вибачила його, прийняла назад, і вони жили довго і щасливо, забувши про цей безглуздий виnадок.