Під час недавніх телефонних розмов Вероніка помітила деякі дива у стосунках своїх батьків. Щоразу, коли вона дзвонила матері і просила поговорити з батьком, його ніколи не було поряд. Це стурбувало її – і в неї з’явилося nогане передчуття… Вероніка вважала себе природженою міською дівчиною і після закінчення школи переїхала у велике та галасливе місто. Їй було двадцять сім років, вона працювала у великій компанії, мала свою маленьку квартирку і невдовзі збиралася вийти заміж.
Після чергової розмови з мамою Вероніка вирішила поїхати додому. Вона взяла таксі і поїхала до будинку своїх батьків до села, де вона наро дилася та виросла. Коли Вероніка доїхала до будинку, мати зустріла її зі сльо зами на очах . Тетяна пояснила Вероніці, що вони з батьком роз лучилися, і він у відрядженні. Вероніка здивувалася і спитала подробиці, але мама сказала їй, що вони роз лучилися спокійно і без свароk. Вероніка вирушила до старого будинку батька, який тепер займала його нова дівчина Катя. Вероніка не була рада її бачити в цій оселі і звеліла їй піти.
Проте Катя відмовилася, заявивши, що її привів туди Михайло – батько Вероніки. Вероніка пішла, почуваючи себе скривдженою та безпорадною. Згодом з нею намагався зв’язатися батько, але вона відмовлялася відповідати на його дзвінки. Однак через деякий час Вероніка зрозуміла, що су мує за батьками і вирішила пробачити батькові. Вона повернулася до батьківського будинку, де її зустріли батько, Катя та її зведена сестра Юлія. Вероніка спочатку вагалася, але зрештою вибачила батька і зрозуміла, що су мує за батьківським теплом. Вона також познайомилася з новим kоханцем своєї матері, Валерієм, і була щаслива бачити свою матір радісною та безтурботною. Вероніка покинула батьківський дім із оновленим почуттям любові та прощення у серці, знаючи, що скоро повернеться до них у гості.