Віра виховувала доньку одна, ставши молодою мамою у 18 років. Незважаючи на спроби знайти чоловіка, вони не мали успіху. Її дочка теж рано вийшла заміж та переїхала до Віри, народивши онука Андрія. Проте спроби Віри втрутитися у його виховання не були сприйняті всерйоз. Коли Андрію було дев’ять років, його батьки траrічно пішли із життя, залишивши Віру виховувати його одну. Незважаючи на її зусилля забезпечити його, вона не спромоглася дати йому все, що могли б дати його батьки. Вона влаштувалася на другу роботу, прибираючи під’їзди вечорами, щоб у сім’ї було достатньо їжі та одягу. Коли Андрій закінчив дев’ятий клас, Віра вийшла на nенсію, але продовжувала працювати, щоб забезпечити освіту онука. Проте бажання вчитися в Андрія не було.
Після закінчення другого курсу коледжу Андрій привів додому свою ваrітну дівчину Олю. Коли Віра запитала, чи її батьки знали про це, Андрій відмахнувся від її побоювань, заявивши, що вони вже розписалися і цього достатньо. Згодом Андрій почав навчатися і знайшов роботу, але здебільшого сім’ю утримувала його бабуся. Молоді стверджували, що батьки Олі нічим не можуть доnомогти, але незабаром виявилося, що вони просто обурювалися донькою обманом і відмовлялися доnомагати. Минули роки, і в сім’ї Андрія з’явилася друга дитина. У їхньому будинку стало тісно, і Андрій запропонував Вірі перебратися на кухню, щоб звільнити місце для новонарод женого. Віра засмутилася, але погодилася. Якось сестра Віри Софія помітила її тремтячий голос по телефону.
Дізнавшись про життєве становище Віри, Софія запропонувала їй переїхати до неї. Віра спочатку вагалася, але зрештою погодилася. Під час перебування у Софії Вірі зателефонував Андрій, який був засмучений тим, що вона пішла і не збиралася повертатися. Він скаржився на брак грошей та критикував її рішення залишитися із сестрою. Однак Віра стояла на своєму і повертатися відмовилася, водночас нагадавши йому, що квартира її та що житиме вона ще довго. Тим часом Андрій та його дружина спостерігали, як Віра насолоджувалася здобутою свободою, засмагала на морі та щотижня робила новий манікюр. Незважаючи на протести онука, Віра залишилася з Софією, вирішивши відпочивати та любити себе у будь-якому віці. Все своє життя вона наполегливо працювала, і тепер настав час насолодитися плодами своєї праці.