Зоя вигнала з дому свого нікчемного чоловіка Григорія і почала дбати про вівчарку, яку вона знайшла нещодавно. І саме пес доnоміг їй знайти своє щастя.

Зоя та Олена сиділи на кухні, пили чай та їли торт, який Олена привезла спеціально для дня народження Зої. Розмова зайшла про чоловіка Зої, Григорія, і Олена запитала, чому вона його терпить. Зоя визнала, що Григорій мав свої недоліки, але вона любила його, незважаючи на них. Однак їхній шлюб не був ідеальним. Коли вони одружилися, Зоя хотіла дитину, але Григорій був проти розширення сім’ї. А тепер їм було надто пізно заводити дітей. Розмова була перервана вівчаркою, що з’явилася перед Зоєю.

Вона дала собаці трохи їжі і вирішила забрати її додому – на превелике невдоволення Григорія. Незважаючи на протести Григорія, Зоя продовжувала дбати про собаку і назвала його Марком. Вона прив’язалася до собаки, але Григорію не подобалася присутність тварини, коли він був вдома. Їхні стосунkи погіршилися, і тепер вони ще частіше св арилися. Зрештою, Зоя зрозуміла, що більше не любить Григорія, і подала на роз лучення. Вона змінила замки, і Григорію довелося забрати свої речі з її будинку насилу. Зоя nродовжувала дбати про Марка, але вона знала, що у собаки був попередній власник, який шукав її…

Advertisements

Якось Зоя та Марк зустріли чоловіка, який опустився навколішки і визнав у собаці свого власного. Чоловік на ім’я Михайло був у нестямі від радості, що возз’єднався зі своїм відданим другом. Зої було сумно прощатися з Марком, але вона знала, що він належить Михайлові. Наступного дня Зоя була дуже здивована, коли Михайло та Марко з’явилися на порозі її будинку. Михайло пояснив, що Марко знову втік від нього і весь цей час сидів навпроти Зоїного паркану. Зоя запросила Михайла чай. Марко пішов за ними, весело веляючи хвостом. Вони порозумілися, і одного разу Зоя виявила, що вже заkохалася в Михайла. Зоя знайшла нове kохання та нову родину з Михайлом та Марком. Вона зрозуміла, що іноді несподівані події можуть призвести до найкращих результатів.

Advertisements