У нашої начальниці немає свого особистого життя, ось і своїм співробітникам вона його хоче зіпсувати. Вона довше за всіх залишається в офісі, коли у нас робочий день закінчується о 6 вечора, вона виходить о 10. Немає у неї ні чоловіка, ні дітей, навіть кішки. Вона повністю занурилася в роботу, справжній трудоголік. Є ті співробітники, які стали робити всі її прохання навіть у не робочу годину, таких вона цінувала. Стала підвищувати на посаді, премії виписувати.
А тим, хто працює, як і раніше, вона стала погрожувати: – Зараз люди за роботу зубами тримаються, а вам усім абсолютно все одно! Якщо начальниця кличе мене до себе в обідню перерву, то я ще якось можу з цим змиритися. Але коли вона дзвонить мені о 9-10 годин вечора, то це вже перебір. Пару раз я брала трубку, думала, може щось термінове. Але потім зрозуміла, що начальниця просто nродовжує роботу, в той час як я вже сиджу вдома зі своєю сім’єю.
Чому я повин на свій вільний час витра чати на вічні перевірки, розвантаження робочої пошти і дзвінки начальниці. Якщо я хочу приготувати вечерю для своїх рідних, хочу пограти з дітьми, поговорити з чоловіком. Якось увечері мені знову начальниця дзвонила, а я відключила телефон. Мені за додаткову роботу на дому ніхто не доnлачує. Так на наступний день начальниця мені такий розгром влаштувала. Вона навіть намагалася мене налякати, що може звільнити. Ну нехай тільки спробує. У мене ніяких косяків по роботі немає, так що звільняти мене нема за що.