У мене стосунkи з моєю невісткою – дружиною сина, Сніжаною, відразу не склалися. Не виходило у нас нормально спілкуватися, вона сама не йшла зі мною на контакт. Ось є у неї мати, їй цього було достатньо. Коли наро дився у неї син – Вітя, я була так рада появі онука. Тільки ось посидіти з Вітею мені не вдавалося. Весь час втручалася Сніжана і вичитувала мене, то я не так головку у дитини тримаю, то не так годую. Це вона мені, дорослій жінці, ще зауваження робити надумала. Але Сніжана була впевнена, що тільки вона знає, як краще для її дитини. Якось раз вона залишила у мене вдома Вітю. Дитині вже було 4 роки.
хлопчик став вередувати, то йому картопля смажена не сподобалася. Захотів Вітя картоплю-фрі. Але годувати таку маленьку дитину шкідливою картоплею в маслі я не хотіла. Сніжана ж його вже привчила. Тому він все вимагав, потім почав істерику, що я не включила йому улюблені мультики. Але це не мультики, а kошмар якийсь. Там всі кричать і кричать, стришили якісь ходять, замість нормальних персонажів. Таке дивитися неможливо.
Вітя постійно кричав, пищав, а не висловлював свої бажання спокійно. Він міг навіть почати кусатися і плюватися. У підсумку він подзвонив своїй мамі і насkаржився на мене. Навчити дитину хорошій поведінці Сніжана не додумалася, а ось дзвонити по телефону в 4 роки – змогла навчити. Сніжана прибіrла додому до мене через 20 хвилин. Вона була такою злою, ніби я мучила її бідну дитину. Ми тоді сильно пересва рилися. З тих пір мені дитину не привозять, не довіряють. Дитина росте розпещеною, нікого не слухає, нічого не хоче. Я не бачуся з Вітею, тільки у свята. Передаю через сина онукові подарунки і привіт – це максимум. Але і у самої вже немає бажання сидіти з онуком, якщо він бабусю ні в що не ставить.