Через вигадки моєї мами завжди страждала я. Вона чим тільки не займалася, але все рано чи пізно вішала на мене. Ось, наприклад, вона вирішила розводити особливу породу кішок. Але після того, як кішка наро дила і відмовилася вигодовувати кошенят, мама заявила, що я повин на вставати вночі по годинах і годувати їх піпеткою, адже вранці їй на роботу, їй потрібен відпочинок. А те, что я в школі на уроках спала і через це отримувала зауваження, її не цікавило. Потім вона вирішила вирощувати квіти, адже чим вона гірше нашої сусідки, у якої в квартирі завжди пахне свіжим запахом квітів. Вона витратилася, куnила горщики, пововтузилася з ними два тижні, а потім поїхала на відпочинок.
Вгадайте, кому довелося розбиратися з усім цим? Так, мені. І замість спасибі, вона стала лаяти мене, мовляв кілька квіток зів’яли. Потім вона погодилася взяти на перетримку собаку своєї колеги. Але вже через два дні зателефонувала мені, мовляв поспішай на доnомогу, з нею потрібно гуляти, інакше вона перетворює квартиру в бардак. І багато таких прикладів… Вже не залишилося сил все це терпіти. Тому, коли мама зателефонувала і сказала, що збирається робити косметичний ремонт, я попередила її, що на цей раз я нічим не буду доnомагати, нехай добре подумає, перш ніж почати все. Вона трошки образилася і сказала, що вона сама впоратися. Але як же я здивувалася, коли мама стримала своє слово. Вона самостійно відремонтувала квартиру. Я вирішила переглянути своє ставлення до неї. Незабаром мама повідомила мені, що збирається купити дачу.
Я почала думати, що і там знадобитися багато доnомоги, але мама сказала: – Ти і під час ремонту так думала. Мені потрібна лише твоя підтримка. Мені від цих слів навіть стало со ромно. Але після покупки дачі, я зрозуміла, що випадок з ремонтом був винятком. Мама була в своєму дусі. Спочатку попросила повбиратися з нею, потім допомогти з переїздом. Я подумала, але не на електричці ж ехать з усіма речами? Доnомогла їй. Думала, на цьому все, адже мама сказала, що дачу придбала для себе, для душі. А незабаром вона почала сkаржитися на біль, спина, суглоби, тому почала просити у мене доnомогу по різним приводам: приїжджай поливай, підвези інструменти, зроби ремонт тут, дороби там… Я ще кожен раз куnувала їй продукти за її списком і ліки. Не те, що у мене було багато вільного часу. Я робила все це за рахунок мого відпочинку. Я почала розуміти, що це ніколи не припиниться. Вирішила, що більше не буду їздити на дачу. Я ж заздалегідь попередила… Мама ображається на мене, але мені ні крапельки не со ромно. Потрібно вміти нести відповідальність за свої рішення.