Я вийшла заміж за свого однолітка Дениса, чесно кажучи, саме про такого чоловіка я мріяла все життя. Денис зі мною на одній хвилі, він мене цілком розуміє, підтримує. У мене з Деном багато спільних інтересів, і я ніколи не розуміла дівчат, які обирають собі старших наречених. Мені здається, що з ними нудно та не цікаво. Денис сказав, що спочатку ми повин ні пожити у його батьків, тому що нам потрібно накопичити гроші на іпотеку, я погодилася, бо була у добрих стосунkах зі своїми свекрами.
Але тільки-но я ближче познайомилася зі своїм свекром, то зрозуміла … Я по-справжньому заkохалася . Мені дуже подобається свекор, він такий мудрий, такий цікавий, він завжди має цікаві історії, які він мені розповідає. Я завжди вловлювала момент, щоб залишитися зі свекром наодинці, але він ставиться до мене виключно як доньки, навіть так і називає. Я розумію, що він ніколи не подивиться на мене, як на жінку, для нього завжди буду дружиною його сина, але як же мені хочеться, щоб він полюбив мене.
Я не можу втекти від Дениса, бо тільки так я можу бачити свого свекра. Ми навіть разом поїхали на дачу копати картоплю. У свекрухи спина боліла, а Денис мав великий завал на роботі, тому ми зі свекром були разом. Це були найкращі вихідні у моєму житті, хоч я й провела їх весь день на городі. А ввечері свекор засмажив шашлики, я навіть ніколи не почувала себе настільки щасливою. Зараз мені залишається тільки чекати, може Денис з віком стане таким, як його батько, і я полюблю його по-новому. А зараз я відчуваю ненависть до своєї свекрухи, бо люблю її чоловіка.