Мені дуже подобалася перша дружина мого сина. Вона була освіченою, доброю та скромною дівчиною. Дівчина була сиротою, ставилася до мене як до матері. У них було двоє дітей: дівчинка, якій зараз 8 років та хлопчик, зараз 6 років. Вони жили у бабусі моєї невістки і були дуже щасливі. Але стався нещасний випадок, і моєї невістки не стало. Сім’я винуватця вирішила подбати про дітей, допоки вони не стануть дорослими. Я подбала, щоб держава теж доnомогла їхній родині. За якийсь час бабуся теж пішла з життя. А мій син залишився сам із дітьми. Спочатку він намагався залити своє горе випивкою. Потім прийшла так звана подружка моєї нареченої.
Отоді й почалася вся історія. Мій син одружився з нею, хоча я була проти. Я відчувала, що вона не та, ким здається. Пройшов якийсь час, і мені зателефонувала їхня сусідка. Вона сказала, що за відсутності мого сина весь день його дружина кричала на дітей. Я дуже хвилювалася. У вихідні я попросила сина привести дітей до мене додому. Адже я відчула, що діти стали дуже сумними і закритими останнім часом. Я намагалася з’ясувати, як їх мачуха поводиться.
З’ясувалась, вона говорила образливі слова на адресу моїх онуків, відкрито заявляючи, що вони їй не подобаються. І все це без мого сина. Я розповіла про це своєму синові, але він сказав, що це дитячі фантазії. Він додав, що його нова дружина дуже охайна, добра і дбайлива. Тоді я вирішила відвідати їх без попередження і побачити все на власні очі. Двері відчинила друга дружина мого сина. У хаті була тиша. Діти сиділи на дивані. У мого онука було червоне обличчя, він nлакав. Я запропонувала синові віддати мені дітей. Але він та його дружина не погодилися. Я зрозуміла. Вони отримували достатньо грошей і не хотіли втрачати джерело доходу.