Карина рано втра тила батьків, їй всього десять років було, коли в результаті нещасного виnадку на дорозі, вона залишилася сиротою. Родичів було багато і з боку матері, і з боку батька. Тільки ніхто до себе брати дівчинку не хотів, всі дружно відхрестилися і руки вмили. Тільки троюрідна тітка дуже шкодувала Карину: – Де це бачено, щоб при наявності такої кількості рідні, дівчинка опинилася в дитячому бу динку?- дивувалася жінка. – Якщо тобі так її шко да, то сама візьми. – І візьму! У Олени у самої було четверо дітей, але вона дівчинку забрала. Росла Карина як звичайна сільська дитина.
Ставилися до неї в сім’ї тітки, як і до решти дітей. Відрізнялася вона від інших тільки тягою до навчання. Школу закінчила із золотою медаллю і вирішила вступити до інституту. Тітка вмовляла її заміж вийти, а не витрачати своє життя на дурниці. Вона не зі зла це робила, просто в її світогляді жінка створена виключно для шлюбу і господарства. Але Карина була наполеглива, і тітка її підтримала. Вона поступила без nроблем в Інститут. Її відразу в Інституті примітили як талановиту студентку. На літні канікули вона повернулася додому, накуnивши гостинців.
Влітку сусідський хлопець прийшов просити її руки з батьками. Тітка дуже зра діла. Карина нічого до нього не відчувала і заміж виходити не хотіла, але погодилася, щоб тітку порадувати і віддячити їй за все. Так вони і стали жити разом. Універ вона не кинула, перевелася на заочне відділення. Тільки їх шлюб з Віктором тривав недовго, всього рік. Прийшла потім молода дівчина і сказала, що ваrітна від нього. Віктор зв’язок заперечувати на став. Роз лучилися. Карина повернулася до університету. Зараз вона дуже шанований науковець. Згадує свій шлюб як непорозуміння