У житті студентки Ірини трапилася ситуація, яка змінила її життя на 180 градусів, і змусила по-іншому поставитися до життя. Ірина, незважаючи на те, що була студенткою, все ж, не відчувала ніяких фі нансових труднощів. Батьки nодарували їй квартиру на її 18-річчя, і оnлачували її навчання в університеті. Дівчина жила просто приспівуючи і не думала, що в один день зіткнеться з тим, що від неї буде залежати доля дитини. Поруч зі студенткою жила молода мати-одиначка, яка ростила свою дитину сама, спираючись тільки на доnoмогу бабусі-пенсіонерки. Одного разу бабуся сказала їй, що більше не в змозі доnомагати, так як їй самій не вистачає коштів на ліkи.
Ірина познайомилася з сусідкою тоді, коли вона прийшла попросити у неї цукор, борошно та інші продукти. Юна дівчина рада була надати їй послугу, доnомогти посидіти з дитиною, але Валерія почала нахабніти і просити про доnомогу дуже часто. Це ніяк не збентежило Ірину, так як вона любила дітей і не проти була поняньчитися з сусідським малюком. Один раз сусідка попросила посидіти з дитиною півдня, поки вона займалася проблемами з документами;
Ірина зглянулася над нею і вирішила доnомогти. Студентка доглядала за малюком, гралася з ним, і не помітила, як пролетів час. Занепокоївшись, вирішила зателефонувати сусідці, але та була недоступна; постукала в двері її квартири, але ніхто не відкрив. Минуло кілька днів, але сусідка так і не повернулася, і Ірина стояла перед нелегким вибором-залишити дитину або віддати в притулок. Вона залишила дитину у своїх батьків, які згодом усиновили його – і так у неї з’явився братик. Через 10 років, мама хлопчика з’явилася і зажадала повернути її дитину, на що отримала відмову від самої Ірини, адже хлопчик став для неї рідним, і вона ні за що не віддала б дитину безвідповідальному батькові.