Вони познайомилися в університеті. Були студентами різних факультетів. Вона вчилася на романо-німецькому, а він-на юридичному факультеті. Їй було 18 років, хлопець був на три роки старший. Вони любили один одного, у них почався бурхливий роман. Вона завагітніла і кинула навчання. Батьки влаштували скандал. Заявили, що не доnомагатимуть. Молоді були засмучені. Вона приховала цю головну новину від kоханого. Не знала, як він відреагує. Вона боялася, що він кине її. Але, нарешті зібралася і повідомила йому. Він зрадів, nлакав від радості.
Молоді вирішили зняти квартиру, зіграти скромне весілля. Батьки з радістю прийняли новину. Вони сказали, що немає потреби знымати квартиру, молоді можуть жити в бабусиній однушці. Але в одну мить все перевернулося. Дівчина втратила ненароджену дитину. І чоловіка вона розлюбила, просто не хотіла його бачити, не відчувала до нього колишніх почуттів. Його присутність дратувала. Він не ображав її, любив її, був уважним чоловіком. Вона вирішила піти від нього, і чим швидше-тим краще. Чоловік просив дружину залишитися, поговорив з її батьками, просив умовити її, але здався : зрозумів, що все скінчено.
Через кілька років в її житті з’явився чоловік; вони одружилися, через рік народила двійнят. Жили добре: прекрасний чоловік, здорові діти, матеріально забезпечені. Куnили чотирикімнатну квартиру. Познайомилися з сусідами. І вона побачила його. Він живе по сусідству. У нього дружина, діти. Дружина красуня. Працювала стоматологом. Видно було, що чоловік поважає її. Часто дарував квіти. У перший час вона уникала зустрічей, але одного разу вони опинилися разом в ліфті. Подивилися один одному в очі. І знову спалахнула любов – з новою силою. Вони стали зустрічатися. Тепер жінка збирається йти від чоловіка, хоча він не заслужив такого ставлення ; але жити так, як раніше, жінка більше не збирається.